Соціально-психологічна служба це– спільна діяльність практичного психолога та соціального педагога закладу освіти.

Мета соціально-психологічної служби: забезпечення доступності послуг у сфері практичної психології, створення умов для повноцінного і гармонійного розвитку учасників освітнього процесу, формування професійно-орієнтованої особистості, що здатна будувати власну стратегію професійної життєдіяльності за умови збереження психологічного здоров’я.     

Роль соціального-психологічної служби - налагоджувати взаємовигідну взаємодію між особистістю здобувача освіти і суспільством, що його оточує.

Емоційний стан здобувача освіти, його спроможність долати труднощі, ставити цілі та реалізовувати їх, відчуття успіху є важливим напрямом роботи.

Застосовуються різноманітні форми роботи: індивідуальні та групові консультації, корекційні бесіди, заняття з елементами тренінгових вправ, новітні арт терапевтичні техніки роботи.

– психодіагностична робота;

– консультаційна робота;

– корекційно-відновлювальна робота;

– психологічна просвіта;

– профілактична робота;

– зв’язки з громадськістю.

Психодіагностична робота спрямована на поглиблене психолого-педагогічне вивчення здобувача освіти, його індивідуальних особливостей, причин порушень у його навчанні та поведінці. За наслідками обстеження формуються висновки та рекомендації.

Консультаційна робота спрямована на формування у педагогів, батьків, учнів необхідних знань із закономірностей психофізіологічного розвитку учнів на різних вікових етапах, подолання кризових ситуацій, надання допомоги з питань виховання особистості в сім’ї, попередження можливих порушень у становленні особистості, профілактику насилля в учнівському колективі та сім’ї.

Корекційно-відновлювальна робота– це комплексний вплив на учня з метою подолання різного роду труднощів. З цією метою використовуються різноманітні сучасні методики психокорекції.

Психологічна просвіта – це пропаганда психологічних знань серед учнів, батьків, та педагогічних працівників.

Організаційно-методична робота передбачає участь психолога в роботі методичних об’єднань, творчих груп, педагогічної ради, у розв’язанні різноманітних завдань.

Зв’язки з громадськістю спрямовані на обговорення найбільш суттєвих закономірностей та проблем соціально-психологічного розвитку особистості з учнівськими, батьківськими, громадськими організаціями.

- забезпечення якості і доступності психологічної допомоги учням, батькам та педагогічним працівникам;

- підвищення психологічної культури всіх учасників освітнього процесу;

- соціально-психологічна допомога учням та педагогічним працівникам навчального закладу в кризових та стресових ситуаціях, попередження процесів дезадаптації, в тому числі і девіантної поведінки;

- сприяння повноцінному розвитку особистості учнів, створення умов для формування у них мотивації до самовиховання і професійного саморозвитку;

- формування навичок саморегуляції;

- допомога учасникам освітнього процесу відповідно до їхніх вікових особливостей; оволодіння засобами саморозуміння, самосприйняття й саморозвитку в контексті гуманістичної взаємодії з оточенням в умовах культурних, соціальних, економічних і екологічних реалій навколишнього світу;

- профілактика насилля (булінгу) в учнівському колективі.